ситний

ситний
I -а, -е.
1) Який, маючи багато поживних речовин, добре насичує (про страви, їжу); тривний. || Багатий на їжу, страви і т. ін.
2) рідко. Те саме, що ситий 2). || у знач. ім. си́тний, -ного, ч. Гладка людина.
3) Те саме, що ситий 5).

II -а, -е.
1) Просіяний крізь сито. Ситне борошно.
2) Спечений з борошна, просіяного на ситі. Ситний хліб.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "ситний" в других словарях:

  • ситний — I (який має багато поживних речовин), ситий, жирний; тривний, висококалорійний (після якого довго не з являється почуття голоду) II ▶ див. поживний, родючий 1) …   Словник синонімів української мови

  • ситний — 1 прикметник поживний ситний 2 прикметник спечений з просіяного борошна ситний прикметник настояний на меду або підсолоджений медом рідко …   Орфографічний словник української мови

  • Толстая (гора) — Толстая укр. Товста Координаты: Координаты …   Википедия

  • неситний — а, е. Який мало насищає, недостатньо ситний (про їжу) …   Український тлумачний словник

  • ситий — а, е. 1) Який не відчуває голоду, наївся. || чим, рідше з чого. Який угамував голод, з ївши що небудь (перев. у малій кількості). || у знач. ім. си/тий, того, ч.; си/та, тої, ж. Людина, що не відчуває голоду, угамувала його. || Власт. людині або… …   Український тлумачний словник

  • ситність — ності, ж. Властивість і стан за знач. ситний I …   Український тлумачний словник

  • ситно — Присл. до ситний I. || у знач. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • тривкий — а/, е/. 1) Який важко зруйнувати, зіпсувати; який не можна легко зламати, розбити, порвати й т. ін.; міцний. Тривке дерево. || Твердий. || Добротний, доброякісний. || Стійкий, надійний. || Який довго зберігається, не зникає. || Здатний… …   Український тлумачний словник

  • тривний — три/вна/, три/вне/. 1) Який добре втамовує голод; поживний, ситний. 2) діал. Зручний, придатний …   Український тлумачний словник

  • убогий — (вбо/гий), а, е. 1) Який живе в нестатках, злиднях; бідний; прот. багатий. || Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий, незаможний. || у знач. ім. убо/гий (вбо/гий), гого, ч.; убо/га (вбо/га), гої, ж. Бідна людина. || Старець, жебрак. 2)… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»